Партія 017

Першим ділом після розбиття табору, Малтіріс лутає пірʼя та кігті з вбитого кокатрікса. А Астра знаходить малюнок на камені і вирішує покласти скамʼянілого Грока додолу аби той не зламав і не розтягнув кінцівок коли скамʼяніння почне спадати.

Спроба виявилась лише відносно вдалою і саме в цей момент Рубі їх знайшла, стривожена тим що герої не повернулись на ніч.

Разом з ельфійкою герої досліджують знайдену мапу. Астра накладає знайдену мапу на їх звичайну мапу, порівнюючи обриси островів.

Рубі пояснює що Розділене Місто розташоване за межами тиру на островах, а те що люди малюють на мапах як Каїнт і Авельт це лише магічні переходи до власне фейського міста.

Для того щоб збувати щось магічне, магію треба звідкись черпати.

Порівнюючи інші точки, Астра розпитує Рубі про лігва драконів і точки які вони знайшли у лігві суккубів. Враховуючи тривоги героїв і перспективи що вимальовуються перед усіма ельфійка висуває кілька припущень.

За словами Рубі навряд чи хтось одноосібно здатен мати достатньо сили аби воскресити драконів. Скоріше має бути рівноцінне джерело манни, що перел'є одне життя в інше.

Рубі пропонує залишитись в їх імпровізованому таборі на ніч, побути на варті, оскільки їй спати не потрібно плюс вона відчуває провину за посилання їх сюди.
Заперечень ні в кого немає, оскільки вони все ще не можуть порухати скам'янілого Грока.

Астра відправляється у ліс аби спіймати якогось мілкого гризуна. Погодувавши Спарка цим гризуном, він намагається переконати того уникати людей в майбутньому, безуспішно.

Грок повільно відновлюється під пильним оком Рубі. Малтіріс саморозважається біля вогнища, тоді як Астра і Брі, незалежно один від одного прямують до узбережжя аби зібратися з думками. З узбережжя видно Мандрівний Острів в далині і кораблі що відпливають до нього з Альмарджунто.

Астра згадує свої далекі мирні дні з Лірою, на узбережжі бухти Блеккар. І задумується про те чи готовий він до битв що їх очікують у майбутньому, до небезпек і змов що чатують схоже за кожним поворотом. Потестувавши свої здібності на дощовій хмарі що насувається, він б'є її блискавками з браслетів , що повертаються у воду, породжуючи світло під товщею води. Яке він підозрює у причетності до місця захоронення одного з драконів.

Брі тим часом, обертається на собаку і насолоджується пейзажами на яких вона виросла і за якими скучила за ці п'ять років мандрів. Та удар блискавки повертає її до нової жорсткої реальності в якій вона тільки повернулась додому і вже збирається в нову подорож з незнайомцями, з якої невідомо коли повернеться і чи повернеться взагалі.

Брі і Рубі обмінюються переживаннями і пересторогами. Ельфійку хвилює те що Розділене місто попри усі його внутрішні небезпеки, в своїй закритості безпечніший аніж те що розгортається на Тирові.

На ранок Рубі бере опікунство над Спарком, і побачивши Кха’Ліка висуває припущення що усі точки на Шляху древніх можуть так чи інакше притягувати драконоїдів, як кокатрікс, псевдодракон а може і хтось небезпечніший.

Малтіріс згадує за кістки зібрані з опудала у Кампро і хоче провести їх очищення разом з Астрою. Разом з допомогою Рубі вони дізнаються що ці фрагменти кісток людини були використані як компонент заклинання, судячи по слідам для якоїсь трансмутації. Попри давність заклинання ефірний слід на кістах все ще доволі яскравий хоча і відслідкувати його не вийде. Опісля Астра розвіює залишки магії на кістках і хоронить їх під одним із дерев.

Паті повертається до дому Рубі, де кінь Андроїд гуляє і гризе рослинки ельфійки. На прощання вона дає трохи магічних благословеннь группі і бере з Брі обіцянку повернутися живою і здоровою.

В першу чергу у Гласімонтарбо вони прямують у конюшню Грінфілда. Конюшня розділена на поні та повнорозмірних коней. Конюх Томлін радо приймає візитерів особливо "маленьку Морекрай".

Астра купує собі трофейну бігову кобилку на ім'я Нічка за сотню золотих. А Грок, спочатку безуспішно намагається сподобатися своєнравному коню на ім'я Граф, та все ж зупиняє свій вибір на кобиличці на ім'я Карма з шістmдесят золотих. Томлін Грінфілд лаштує сідла, сбрую і видає документи кожному.

Після покупки Астра і Грок влаштовують маленькі гонки щоб подивитися як Нічка і Карма справляться, а Брі і Малтіріс прямують до резиденції Морекраїв.

Очевидно що подружжя Морекраїв стривожене раптовою пропажею доньки що просто йшла за дорученням у Валентор. Поява разом з нею підозрілого барда, а пізніше не менш підозрілих напіворка і напівельфа у вичурно дорогих нарядах, тільки навівала сумнівів.

Шаена, мати Брі неймовірно роздратована раптовими новинами про те що халфлінг вже збирається в дорогу, після тільки трьох днів вдома. Мати вимагає аби Брі побула вдома ще хоча б місяць. Зрештою, їй залишається останній варіант - залякування. І під погрозами втікти попри все, Шаена зрештою погоджується але висуває ультиматум. Брі має повернутися додому через рік. Жива і здорова.

На ніч усі, крім Брі знімають ліжки у місцевому "хостелі" і обговорюють свої подальші плани. Зрештою обдумавши всі новоявлені данні і співпадіння точок герої вирішують рухатися до найближчих місць паломництва, а саме скелі Супрапенданто і Мандрівний Острів. Потім Астра пропонує поїхати через озеро Лінгша до Імперського міста і на північ.

Зі світанком Астра, Грок та Малтіріс, забирають Брі і прямують в портове місто Альмарджунто.